Особливості сплавів: нейзильберу

Історія винаходу нейзильберу безпосередньо пов’язана з постійною конкуренцією Європи і Азії. Справа в тому, що понад 300 років європейці намагалися отримати такий сплав, як мельхіор, формула якого була добре відома в Китаї. Але, врешті-решт, німецьким вченим вдалося отримати сплав дуже схожий і на мельхіор, і на срібло, але все-таки принципово новий. Саме схожість сплаву з сріблом і стала причиною, по якій сплав назвали нейзильбер – «нове срібло».

Склад нейзильберу нагадує склад мельхіору: мідь, нікель (5-35%) і цинк (13-45%). Нікель підвищує антикорозійні властивості сплаву, а також в поєднанні з міддю підвищує твердість. Але, на жаль, нікель підвищує також і вартість матеріалу, що складно назвати великою перевагою.

Щоб компенсувати частково дорогий нікель, в сплав додають і цинк, який також підвищує стійкість до корозії і додає твердості. Іноді, щоб надати нейзильберу пластичності, в його склад додають свинець (до 5%). Нейзильбер використовується в ювелірній справі, у виробництві гітар, а також – техніки.

Фахівці компанії Планета Технологій можуть надати консультації з найширшого спектру питань, пов’язаних з металом. Ми готові надати послуги по роботі з металом на найвищому рівні.